Змагайтеся з дилером під час гри в онлайн-блекджек на гроші. Доступні різні варіації блекджека за столами на одного або декількох гравців, а також блекджек для живого казино. Перелік доступних різновидів блекджека вказано нижче. Вибирайте гру, яка вам подобається, та починайте вигравати у блекджек.
Для додаткової інформації про гру в блекджек дивіться сторінку "Правила гри у блекджек".
Ми пропонуємо такі ігри: Для додаткової інформації натискайте на посилання нижче.
У процесі своєї еволюції блекджек приймав багато форм. Багато різновидів гри, які ми знаємо сьогодні, прийшли до нас як з Америки, так і з Європи. Головною відмінністю між варіаціями є кількість колод карт, які використовуються у грі. Серед інших відмінностей є типи ставок і правила розділення карт.
Тепер ви можете грати за більш високими ставками й отримувати кращі виграші. У грі на трьох гравців використовуються шість колод по 52 карти – ви готові кинути виклик дилеру?
Наш найцікавіший різновид блекджека є найдинамічнішою грою на трьох гравців. В ній використовується 6 колод по 52 карти.
В оригінальному різновиді блекджека використовується 8 колод по 52 карти, дилер не отримує закриту карту і повинен брати карту при софт 17 (рука з тузом, що дорівнює 7 або 17 очкам).
Ви можете подвоїти ставку на будь-яких двох картах, при цьому отримаєте ще рівно одну карту. Гра у преміум блекджек ведеться 4 колодами по 52 карти. Дилер не отримує закриту карту і повинен зупинится на софт 17.
Також ви можете грати у блекджек (включно зі столами для декількох гравців) та в онлайн-рулетку на своєму мобільному пристрої під управлінням iOS або Android за допомогою мобільного додатка.
У блекджеку усі карти мають загальну прийняту вартість. Карти від двійки до десятки мають вартість від 2 до 10 очок відповідно. Валет, дама і король мають вартість 10 очок, а туз – 1 або 11 очок.
Хард-рука – будь-які дві карти без туза. Хард-рука (від англ. hard hand) має таку назву, оскільки для гравця існує ризик перебору, якщо взяти ще одну карту. Однак хоча технічно двійка і трійка (в сумі 5 очок) є хард-рукою, у грі це софт-рука, тому що яку б наступну карту ви не отримали, перебору не буде.
Софт-рука – будь-які дві карти з тузом. Софт-рука (від англ. soft hand) означає, що яку б наступну карту ви не отримали, перебору не буде. Найбільшою за вартістю софт-рукою є туз і дев'ятка (10 або 20 очок).
Вірогідності у блекджеку – це тема, яка обговорювалася в онлайн-співтовариствах з найпершого моменту появи гри. Вірогідність у кожному конкретному випадку залежить від багатьох факторів, що і робить блекджек таким захоплюючим і популярним. Саме непердбачуваність гри щодня приводить мільйони прихильників блекджека у живі й онлайн-казино.
Визначення своїх шансів у кожному конкретному випадку – це непросте завдання, що підвладне далеко не кожному учаснику гри. Існують прості розрахунки, які ви можете проводити у своїй голові. Наприклад, вірогідність того, що першою картою вийде туз, складає 4/52, а друга карта матиме вартість 10 – 16/51. Отже, вірогідність того, що ви отримаєте блекджек, якщо першою картою вийде туз, складає (4/52)*((16/51) = 64/2652 = 0,024 = 1 з 41,6 (2,4%).
У блекджекку існують мільйони ситуацій, коли необхідно визначати свої шанси і вірогідності. Чим із більшою кількістю колод ви граєте, тим складнішими стають розрахунки.
Ближче познайомтеся із самою грою та історією блекджека протягом років. Тут ви знайдете все – від походження цієї гри до нюансів різних стратегій.
Найпершим відомим нам варіантом блекджека, що включав такі елементи, як колоду карт, гру проти дилера, визначення переможця за вартістю карт, була іспанська гра Trente-un (31). Автор "Дон Кіхота" Міґель де Сервантес написав про неї у книзі Rinconete and Cortadillo і опублікував як одну з його дванадцяти новел Exemplary Novels у 1613 р. Письмові згадки про азартну гру під назвою Trente-un з'явилися у далекому 1440 році (хоча під цією назвою відомо декілька абсолютно різних ігор).
У 17-му столітті в Англії грали в аналогічну гру під назвою Bone Ace. У новелі Сервантеса та у Bone Ace, як описано Чарльзом Коттоном у його книзі The Complete Gamester (1674), туз міг рахуватися як 1 або 11 очок. Французька попередниця блекджека мала назву Quinze (15). Вперше ця гра згадується у 16-му столітті та зберігала свою популярність у французьких казино до 19-го століття. На початку 17-го століття в Італії грали у Sette e Mezzo (7 і 1/2). У Sette Mezzo використовувалась колода з 40 карт (без вісімок, дев'яток і десяток). Інші карти відповідали своєму цифровому номіналу, а картинки мали вартість півочка.
Інша французька гра, Trente-et-quarante (30 та 40), здобула популярність в казино Spa Casino у Бельгії у 1780 році. У Trente-et-quarante, на відміну від більшості ігор на той час, гра велася проти казино. Тобто гравці грали проти казино, а заклад приймав ставки та виплачував гравцям виграші. У цій грі також вперше з'явилася спеціальна ставка "страховка".
Правила сучасного блекджека були найбільш точно сформовані у французькій грі Vingt-un (або Vingt-et-un "21") у середині 18-го століття. Ентузіастами, які популяризували цю гру наприкінці 18-го і на початку 19-го століть, були Мадам дю Баррі та Наполеон Бонапарт.
У 19-му столітті в американських казино врешті-решт ввели два правила, що зробило цю гру більш привабливою: гравці отримали можливість бачити одну з карт дилера і дилер був змушений брати ще при 16 або менше і зупинятися про 17 або більше. На початку 20-го століття гра стала відомою як блекджек через акцію (яку дуже швидко припинили), коли гравцям виплачувався бонус за 21 очко, що складалося з пікового туза і чорного валета (пікового або трефового).
Згідно популярного академічного дослідження д-ра Торпа, яке потім повторювали інші гравці та аналітики, блекджек став найпопулярнішою настільною грою казино. І хоча казино тільки виграли від розробки базової стратегії гри, зазвичай вони не вітають таку практику. Згідно багатьох судових рішень підрахунок карт не є формою шахрайства у грі, однак казино у більшості юрисдикцій мають право заборонити гравцям вхід без жодних пояснень. Також окремі казино змінюють правила блекджека (іноді навіть на різних столах): різна кількість колод, різний спосіб тасування карт, чи зупиняється дилер на софт 17, правила розділення карт і подвоєння ставок, а також чи доступна гравцям можливість здатися.
У таких книгах, як The Big Player Кена Юстона (1977) і Bringing Down the House Бена Мезріча (2002) описується, як команди гравців у блекджек вигравали (а інколи й програвали) величезні статки. В основу сценарію популярного фільму "21" покладена саме книга Мезріча.