В усьому світі слово "казино" перекладається без зусиль. В Італії, де виник цей термін, кажуть "casinó". У Німеччині, Швеції та Фінляндії – "kasino". У Польщі – "kasyno". У Португалії – "сasino". У Румунії – "сazinou". Скрізь казино відоме як місце, де люди збираються, щоб грати в азартні ігри.
Маючи італійські та латинські коріння, слово "casino" буквально означає "маленький дім", від кореня "casa-" (дім) і суфікса "-ino" (зменшений, маленький).
Першим визнаним урядом ігорним домом ставIl Ridotto у Венеції в 1638 році. Тим не менш, перше вживання італійського терміну "казино" було зафіксовано лише в 1744 році. Слово "казино" вживалося в Італії здебільшого для позначення вілли чи літнього будинку. Потім ним стали називати місце, де збиралися люди для приємного відпочинку, включно із грою в азартні ігри. У 1820 році в англійській книзі про Італію зазначалося, що слово "казино" має декілька значень, зокрема "декілька сільських домівок", "центр округу", "гральний дім" і "гра в карти".
Незалежно від того, відвідуєте ви грандіозний курорт-казино в Лас-Вегасі чи Макао або граєте в маленькому закладі в рідному місті, протягом сторіч у казино розвинувся власний сленг і термінологія. До речі, чимало термінів, запозичених з казино, ми використовуємо і в повсякденному житті. Вирази, які ми використовуємо для опису виграшів, програшів, вдачі, глузду та навіть смерті відображають важливість ігор казино, в які ми граємо.
Карти в житті. Ви можете знайти шлях до успіху, якщо "правильно розіграєте свої карти". Коли настає час бути чесними, ви "викладаєте карти на стіл". Приголомшені? Ваші думки, напевно, "перетасувалися". Це була не ваша провина, просто був "не ваш розклад". Поважні люди – це "козирні тузи". Божевільні люди наче "грають з неповною колодою".
Ставки в житті. Консервативна людина "страхує свої ставки". Обережна людина "не світить свої карти". Щоб пожвавити інтерес ви можете "підсолодити банк".
Удача в житті. У вашому житті все чудово? Значить, "ви на хвилі". У найбільш удачливій ситуації ви "зірвали джекпот". Можливо, ви навіть "пограбували банк". Однак дуже рідко, коли люди вважають, що вдача на їхньому боці. Набагато частіше життєві ситуації просто "крепс", все знаходиться у "руках Фортуни" і ви можете сподіватися лише на те, "як карта ляже". Так чи інакше? "Підкинь монетку". Мова казино тішить нас у найгірших ситуаціях; "коли закінчились фішки, коли "всі ставки зроблені", і необхідно "поставити останній долар" і "ризикнути всім".
Давно забуті ігри. Багато популярних фраз походять з давно забутих ігор. Наприкінці дев'ятнадцятого століття в казино Сполучених Штатів найпопулярнішою грою була "фаро" (фараон, стос). Ви могли зайти у салун і побачити, як Ваєтт Ерп або Док Холідей банкували у фаро. (Ставки проти жорстких, сумнівних персонажів, можливо, допомогли вбити гру.) Численні вирази пережили саму гру принаймні на століття: "грати обома кінцями проти середини", "залишатися при своїх", "шнурок" (мати мало грошей), "сидіти на гачку" (мати борг), "від супу до горіхів", "вхопити тигра за хвіст", "пунтери" (гравці) і "голуб" (інформатор).
Інші сталі вирази походять з таких старих ігор, про які знають лише одиниці гравців казино. У них навіть немає аналогу в українській мові: left in the lurch – знаходитися у вкрай безнадійній ситуації (з французької настільної гри Lourche або Lurch), rigmarole – заплутаний процес або набір незв'язних виразів (із середньовічної гри Rigmarole), riffraff – людина з поганою репутацією (також із гри Rigmarole та подібних), hazard – ризик, небезпека (із гри Hazard).
Рулетка. Рулетка з'явилася у Франції, а її бере свої коріння від французького виразу "маленьке колесо". Ходять чутки, що знаменитий науковець і математик Блейх Паскаль посприяв розвитку рулетки. Його пошуки вічного двигуна спонукали винахід колеса, що обертається майже без тертя. Старі англійські ігри мають з рулеткою багато спільних рис. Серед них Roly Poly, Ace of Hearts і Even-Odd. Існують також старі італійські ігри з подібними елементами, деякі з яких навіть згадувались у мемуарах Казанови, зокрема Biribi та Hoca.
Американська та європейська рулетки. Незважаючи на одержимість американців все стандартизувати, з рулеткою вони потерпіли фіаско. Американська версія, що відрізняється від європейської додаванням "00", водночас пропонуючи гравцям ті самі виплати, надає казино додаткову перевагу, що не могло минути увагу гравців. В європейській версії гри згодом навіть з'явилися додаткові заохочення для гравців, зокрема ставки "en prison" (ув'язнена) і "le partage" (поділитися), які додатково захищають ставки від смертельних зеро. В американських казино виникла традиція давати кожному гравцеві фішки різного кольору, непотрібна зручність для непопулярної гри. І навіть тут французи надали механічному пристрою для сортування фішок різного кольору власну назву – ficheur (фішер).
Російська рулетка. Цікаво, але не гра, не рулетка і не російська. Цей вираз буквально означає покласти кулю в револьвер, розкрутити барабан (ніби колесо рулетки) і натиснути на гачок. У декількох російських романах дев'ятнадцятого століття описується цей трюк, і після Першої світової війни виник міф про відчайдушних (або безжалісних) російських військових офіцерів, які начебто це практикували. Через лише декілька задокументованих випадків, коли люди дійсно грали в російську рулетку, цей міф набув шаленої популярності в романах, кінофільмах та інших способах зображення війни. Здебільшого цей вираз використовується в популярній культурі як метафора жорстокості долі.
У гру, яку наразі називають "блекжек" або "21" грають за різними правилами і під різними назвами вже понад 600 років. Письмові згадки про іспанську гру із назвою Trente-un (31) датуються далеким 1440 роком.
Автор "Дон Кіхота" Міґель де Сервантес навів загальний опис правил цієї гри у своїй новелі в 1613 році. В інших країнах відомі інші варіації цієї гри: quinze у Франції, ventiuna в Іспанії, sette e mezzo в Італії та bone ace в Англії. (Можливо, саме bone ace була першою грою, в якій тузи могли мати вартість як 1, так і 11.)
Однак найбільшої популярності набула гра vingt-et-un (21), що процвітала у Франції на початку дев'ятнадцятого століття не без інтересу з боку Наполеона Бонапарта. На початку 20-го століття деякі представники американського грального бізнесу намагалися підвищити популярність гри, виплачуючи гравцям солідний бонус у випадку, якщо вони зберуть натуральне 21 з піковим валетом . Згодом цю практику припинили, а ось назва залишилася.
Крепс. Гра в кості в сучасному казино називається "крепс". У більшості країн вона відома саме під цим іменем. У багатьох мовах назва гри співпадає з перекладом слова "гральні кості" або фрази "гра в кості": dado (іспанська), Würfelspiel (німецька), kosci (польська), zaruri (румунська). Як і з більшістю ігор казино, походження гри та етимологія її назви викликає суперечки. Грав кості з Аравійського півострова azzahr набула популярності в Англії під назвою hazard. Найменше значення, яке можна було викинути на костях, називали "кребз" (від crabs – краби). Згідно з іншими версіями, назва гри походить від французького crapaud (жаба), оскільки в неї грали на вулицях і мали характерно присідати, намагаючись дотягнутися до костей.
Гральні кості. Кинути кістки – це наче обряд входу до казино. Найстарішими ігровими атрибутами, які знайшли археологи, були гральні кості, виготовлені з кісток стегна вівці. Найстарішу гральну кість з шістьома гранями знайшли в Месопотамії (північний Ірак). Її вік визначили як 3000 років до н.е. Кості в якості позначок мають крапки замість цифр, оскільки стандартизація символів на гральних костях (1300 років до н.е.) відбулася раніше, ніж з'явилася система арабська система чисел (приблизно 700 років до н.е.).
Традиційні слот-ігри з'явилися в період з 1870 до 1890 років. Гральні автомати з монетами швидко стали називатися слот-машинами через наявність слота (прорізу) для вкидання монет. В Англії вони називалися фруктовими автоматами через популярність зображень фруктів на барабанах. У перших слот-машинах використовувалися механічні барабани, однак гроші гравцям виплачував власник автомата. Першою популярною "сучасною" слот-грою стала Liberty Bell Чарльза Фея, яка з'явилася в 1890 році. Барабани Liberty Bell зупинялися послідовно, монети гравців збиралися в бункері, а потім автоматично виплачувались у відерце. Стукіт монет або токенів об метал, особливо коли монети каскадом падають у відерце, став фірмовим звуком казино, де такі слот-машини стали популярними. Ручка, яка запускала послідовність зупинки барабанів, набула універсальної назви, а слот-машини стали називатися однорукими бандитами.
Популярність слот-машин дозволила їм пережити зміни майже в усіх оригінальних елементах. Механічні барабани замінили цифрові зчитувачі та комп'ютери. Кнопки замінили ручки та важелі. Навіть звуки монет були приглушені: гравці тихенько вставляють валюту. А виграші отримують на квитках, які можуть обміняти в касі або в банкоматі. Також майже зникли величезні слот-жокеї з характерними рукавичками та величезними пластиковими відрами для монет.
Бакара. Назва бере свої коріння від італійської гри baccarà, і назви більшості різновидів цієї гри співзвучні з оригіналом. Punto banco означає гравця і банкіра відповідно, дві складові бакари, хоча слово "banco" (банк) також вимовляє гравець, який ставить всі свої гроші на кон. Це одна з нечисленних карткових ігор та ігор казино, чия назва не змінилася протягом багатьох століть.
До речі, слово "бакара" насправді означає найгіршу руку у грі, цінність якої становить нуль. У грі широко використовуються французькі терміни. Так La Grande – це натуральні дев'ять очок на перших двох картах, в La Petite – натуральні вісім очок. Карти в роздачі роздає банкір (у Франції – круп'є). Він веде і контролює гру та сам банк (інколи називається "шутером") – він отримує карту останнім і робить хід останнім. Інколи гру веде і оголошує суми окремий "колмен". "Палета" – це дерев'яний інструмент, яким пересуваються карти, а "шуз" (черевик) – це місце, де зберігаються і звідки беруть карти. Коли у гравця і банкіра однакова сума очок, така роздача інколи називається "нічия".
Кожна гра казино має певний зв'язок з числами. Саме тому гравці казино, роблячи ставки на номери, мають певні забобони та упередження.
Шість. Число 6 вважається нещасливим, адже є основою "числа диявола" (666) в "Одкровенні" 13:18. Всупереч цьому, в азіатській культурі це число означає, що "все буде чудово". Кожний, хто грає в рулетку, зневажає такі забобони, адже сума чисел на колесі рулетки становить 666.
Сім. Легендарну фразу "щаслива сімка" можна почути в багатьох культурах. У Стародавній Греції число 7 вважалося щасливим. Піфагор взагалі вважав 7 ідеальним числом. "Сім" також було числом римських богів, єгипетських богів, чудес стародавнього світу, стародавнього Будди і японських богів удачі. У Старому Завіті 7-й день вважався днем відпочинку богів. Ізраїльтяни зруйнували стіни Єрихону, обійшовши їх 7 разів. У Новому Завіті в Одкровенні є 7 печаток, 7 небесних чеснот і 7 таїнств. На противагу цьому, в китайських, в'єтнамських і тайських культурах число 7 є нещасливим.
Вісім. Найщасливіше число в китайській культурі. Серія вісімок навіть краще, адже декілька вісімок на китайському діалекті мандарин дуже співзвучні зі словом, що означає процвітання. На кантонському діалекті 8 звучить подібно до вдачі. В Індії вісім навпаки вважається нещасливим числом, адже співзвучно зі словом "ламання".
Тринадцять. Страх перед числом 13 навіть має свою назву – трискайдекафобія. Цей забобон розвинувся з біблейської легенди про те, що Юда був 13-м гостем на Тайній вечері, першим, хто пішов, а потім загинув від власної руки.
До речі, багато інших чисел вважаються щасливими чи нещасливими залежно від вашої національності та культурного середовища. Три – це щасливе число у Швеції та Італії, але нещасливе у В'єтнамі та Японії. Чотири щасливе у Німеччині, але нещасливе у Китаї, Тайвані, Сингапурі, Малайзії, Японії, Кореї та В'єтнамі. Дев'ять – щасливе в Норвегії, але нещасливе в Японії. Сімнадцять є щасливим в Італії.
Парафіянин церкви, що розташована поряд із казино Монте-Карло, покинув недільну месу і, натхненний, поставив на номер 36 на рулетці. Адже щойно він завершив співати вірш №36. Він виграв, розповів це своїм друзям, і наступної неділі всі вони прийшли до цієї церкви. Після завершення служіння на вірші №27, неабияка кількість віруючих пішла в казино і зробила ставки на номер 27. На жаль, цей номер не випав. Наступного тижня церкву заповнили сповнені надії люди. Священник почав підозрювати, що він став пастором колеса рулетки, тому закликав співати вірші з номерами більше 36, найбільшого номера на колесі рулетки. Через певний час кількість парафіян зменшилась до звичайної кількості.
У книзі Адольфа Сміта "Монако і Монте-Карло" (1912) описувалося декілька ритуалів, які він спостерігав у казино Монте-Карло. Одна жінка вкрала монету в п'ять франків на церемонії з Папою, а потім благословила її. Вона принесла освячена монету в казино і виграла на рулетці. Її супутник, у свою чергу, програв на рулетці, і сильно скаржився, що жінка дозволила своїй подрузі потримати щасливу монету. У той же момент її подруга зробила ставку і програла цю монету. Сміт також описував жінку похилого віку, яка показала йому серце кажана, яке тримала в гаманці. Вона торкалася його монетами, перш ніж зіграти на них у рулетці.
Деякі гравці вважають, що використовувати головний вхід у казино перед грою – погана прикмета. Коли в 1993 році в Лас-Вегасі (штат Невада, США) відкрилося казино MGM Grand, воно ненавмисно підсилило страх перед невезінням, використавши в дизайні головного входу величезну золоту голову лева. (Логотипом MGM був лев, що реве.) Чи то було загальне сприйняття, ніби гравці кидають себе в пащу до лева, чи азіатські забобони щодо кішки, як символу нещастя, – або якась інша причина, – однак казино змінило дизайн головного входу вже за п'ять років.